Цілий тиждень незламні люди незламної країни печуть паски та складають великодній кошик.
Війна внесла зміни у наше життя, почасти — непоправні.
Але незламні люди незламної країни будуть святкувати Великдень.
А ще, вони робитимуть танкові снаряди, патрони, мінометні заряди й стволи до гармат, будуватимуть човни, майструватимуть станини під кулемети й донатитимуть на супутник.
Ми ховаємо родичів, чиї життя забирає ворог, покидаємо домівки, які зруйнував окупант, ми плачемо. У серці стає боляче, а на душі — щемливо. Але потім витираємо сльози, збираємо в купку останні сили та волонтеримо: рятуємо друзів і незнайомців, стаємо ВПО і вже за короткий проміжок часу облаштовуємо нові домівки для тих, хто як і ми — втратив все.
Ми стаємо до лав ЗСУ, нацгвардії чи поліції. Міцно тримаємо в руках пожежний рукав, надягаємо білий халат чи запускаємо google meet, і ведемо онлайн урок. У бабусиних вʼязаних шкарпетках, але в піджаку!
Незламні люди незламної країни напекли пасок, освячують великодній кошик і наближають Перемогу України щодня, щохвилини, щосекунди, щомиті!
Ми разом все подолаємо!
Слава Україні — Героям Слава!
Христос Воскрес — Воістину Воскрес!