Про застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів


Згідно Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою є українська.

Відповідно ст. 28 Закону інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних суб’єктів господарювання, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування) подається державною мовою. Інформація для загального ознайомлення може дублюватися іншими мовами відповідно до закону.

Згідно ст. 30 Закону підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Контроль за виконанням цих норм покладено на Уповноваженого із захисту держаної мови.

Законом передбачено, що у разі порушення суб’єктом господарювання, який провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30 Закону, Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголошує такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта, про що зазначається в акті.

У разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 Закону, Уповноважений, його представник складає протокол.

За повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.