У зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації Міністерство освіти і науки України розіслало керівникам вищих навчальних закладів листи з відповідними рекомендаціями щодо переходу на дистанційне навчання з 15 жовтня до 15 листопада. Більшість краматорських студентів на сьогодні навчаються дистанційно. Ми поцікавилися їхніми враження від освітніх нововведень.
Яна, 27 років, Донецький національний медичний університет:
«З одного боку, стало більш зручно. Відтепер не потрібно їздити громадським транспортом до університету. Звільнився час, який можно приділити підготовці до занять у комфортній домашній атмосфері. З іншого боку, з’явились і негативні моменти. Наприклад, проблеми зі зв’язком, Інтернетом, перебоями в електромережі тощо. Також не вистачає живого спілкування з викладачами та одногрупниками.
Практична реалізація мого вищого навчального закладу освітнього процесу мене влаштовує: викладачі проводять онлайн-лекції, готують для нас завдання у Google Класі, контролюють рівень засвоєння знань».
Антон, 22 роки, Харківський національний університет радіоелектроніки:
«Нас повністю перевели на дистанційний освітній процес. Викладачі загалом впорались з сучасними технологіями. На веб-сайт університету викладачі завантажують усі навчальні матеріали. Сесії у Google Meet створюються через сайт дистанційного навчання з прив’язкою до електронної пошти нашого внз.
Основною перевагою вважаю суттєву економію часу педагогів та студентів. Як на мене, якість освіти залишилась на тому ж рівні, що й до посилення карантинних заходів. На жаль, студенти більш молодших курсів зараз не мають можливості використовувати обладнання для виконання лабораторних робіт. Сподіваюсь, що в них ще буде можливість надолужити втрачене».
Єлизавета, 22 роки, Київський університет культури:
«Я навчають за спеціальністю «режисер естради», яка передбачає більшу кількість практичних занять, ніж теоретичних. Зараз є можливість лише писати сценарії та аналізи творів, проте душа вимагає живих постановок на сцені. Можливо, через це дистанційне навчання негативно відображається на моєму тайм‑менеджменті та натхненні до роботи.
Викладачі проводять лекції в Zoom за розкладом, а домашні завдання отримуємо в Telegram-групі. У підсумку можу сказати, що дистанційний освітній процес точно не підходить для творчих людей».
Анастасія, 22 роки, заочна форма навчання у Київському внз:
«Перший досвід з дистанційним навчанням пів року тому виявився значно важчим. Зараз з’явилась можливість більш легко отримати довідку для місця роботи, та й загалом стало більш зручно отримувати знання. Лекції та практичні заняття проводяться в Google Meet та Zoom, а екзамени й заліки – на платформі Moodle.
Заочне навчання передбачає ознайомлення з більшістю дисциплін самостійно, тому особисто в мене проблем з засвоєнням матеріалів не виникло. На мою думку, той, хто дійсно бажає навчатись, буде робити це за будь-яких обставин. Принаймні, у нашому навчальному закладі для цього створені всі необхідні умови».
Дмитро, 22 роки, Харківська державна зооветеринарна академія:
«Існують проблеми з якістю подання навчального матеріалу, оскільки ще не всі педагоги повністю розібрались з системою дистанційної освіти. Незважаючи на це, у навчальному процесі в режимі онлайн все ж таки більше плюсів. Зазвичай у холодну пору року складнощі з опалюванням призводили до сезонних простудних захворювань. Нині ж є можливість сидіти вдома з гарячим чаєм та брати участь у семінарі.
Навчання в магістратурі характеризується великою кількістю практичних занять. На парах, на жаль, не завжди все виходить ідеально у цьому аспекті (не вистачає матеріалів, рідко проводяться операції тощо). У період віддаленої форми отримання освіти з’явилась можливість працювати за спеціальністю, при цьому навчальний процес не відходить на другий план».