Потреби внутрішньо переміщених осіб | Краматорська міська рада

ДОСЛІДЖЕННЯ

потреб внутрішньо переміщених осіб у Краматорській міській територіальній громаді

Дослідження проведено Робочою групою з питань оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб при Координаційному центрі підтримки цивільного населення при Краматорській міській військовій адміністрації Краматорського району Донецької області

2025

Зміст

Методологія дослідження	3
Результати кількісного дослідження	4
Висновки	15
Рекомендації	17

Методологічне дослідження

Дослідження проведено в рамках роботи Робочої групи з питань оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб громади при Координаційному центрі підтримки цивільного населення при Краматорській міській військовій адміністрації Краматорського району Донецької області (надалі Робоча група).

Робоча група створена з метою запровадження системи періодичної оцінки потреб внутрішньо переміщених осіб у Краматорській міській територіальній громаді відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2024 №288 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо проведення оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні громади», постанови Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 № 470 «Про координаційні центри підтримки цивільного населення».

Метод дослідження: кількісне дослідження з використанням Google- анкети

Інструменти дослідження: для проведення дослідження були розроблені наступні інструменти:

Опитувальник для кількісного анкетування, що містить 40 питань (було розроблено два формати опитувальника: в паперовому вигляді та у вигляді Google- анкети).
Обробку результатів здійснено за допомогою табличного процесора Microsoft Excel, а узагальнення їх –безпосередньо інтелектуальною працею учасників.

Кількість респондентів кількісного дослідження: 1266 осіб скористалися можливістю Google – форми.

Період проведення дослідження з 01 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року.

Географія і аудиторія: Краматорська міська територіальна громада.

Мета дослідження: виявити основі проблеми та потреби внутрішньо переміщених осіб (надалі ВПО), потенційні конфлікти та шляхи їх розв’язання.

Усі матеріали даного дослідження будуються виключно на основі даних, зібраних під час польового етапу дослідження і не обов’язково відображають погляди виконавця дослідження.

Результати кількісного дослідження

Стать учасників дослідження

У дослідженні взяло участь 1266 осіб. Аналіз результатів дослідження показав, що 87,7 % це жінки, лише 12,2 % складають чоловіки. 66,7% ВПО мають неповнолітніх дітей. 38% мають
1 дитину, 2 дитини – у 21,9%, 3 та більше мають 6,8%

Вік учасників дослідження

В рамках анкетування найбільшу питому вагу серед учасників опитування склали респонденти віком від 36 до 45 років. Друге місце майже поділили між собою представники вікової категорії від 26 до 35 років (16,5 %) та респонденти у віці від 46 до 55 років. На третьому місті респонденти від 56 до 65 років (12%). На четвертому місті вікова категорія 65 і старше (8,9%). Лише 1% склали респонденти віком від 18 до 22 років.

Майже 61% опитаних респондентів знаходяться у шлюбі,
35,2% – не перебувають у шлюбі, інші – відмовилися відповісти.

Категорії респондентів:

49,7% працездатні особи;15,6% особи похилого віку;14,1% одинока мати/батько;11,8% особи, що мають хронічні захворювання;

6.1% багатодітні родини;5.9% малозабезпечені особи;5.4% члени сім’ї військвослужбовця;1,1% студенти.

Розподіл учасників дослідження відносно областей, з яких вони евакуювалися

В дослідженні взяли участь представники восьми областей України. Найбільшу питому вагу складають респонденти із Донецької області – 92.0%. Респонденти таких областей як Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька та Івано-Франківська області некоректно заповнили google форму.

Розподіл учасників дослідження відносно термінів евакуації

Результати дослідження продемонстрували, що 89,4 % учасників покинули небезпечні території після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 а саме:
у 2022 році (42,6%),
у 2025 році (22,3%),
у 2023 році (13,6%),
у 2024 році (10,9%).

88,1% респондентів отримав довідку про взяття на облік ВПО,
8,7 % – не отримали.

Основні причини неповернення у покинуте місце проживання:

Активні бойові дії 80,0 %;
Зруйноване житло 27,0 %;
Відсутність комунальних послуг 23,1 %;
Окупація 10,1 %;
Потреба у спеціалізованій медичній допомозі 11,4%;
Психологічна травма 4,6%.

Розподіл учасників щодо планів переїзду протягом найближчих 6 місяців:

Аналіз показав, що незважаючи на приближення лінії фронту кожний другий респондент (49,7%) не планує переїзд, 39,1 % респондентів важко відповісти щодо планів переїзду у найближчі 6 місяців, 7,3 % -планують переїзд в іншу область.

Серед 142 респондентів, які планують переїзд,

32,4% ВПО планують переїжджати через потребу у житлі,

28,2% респондентів не можуть знайти достатній заробіток,

19,7% – знайшли кращі можливості,

16,2% – переїжджають до родичів,

9,2% потребують отримання освітніх послуг.

Розподіл щодо упередженого ставлення у громаді, як до переселенця:

аналіз даних опитування показав, що 65,5% респондентів не стикалися з таким ставленням. 22,5% ВПО відчували до себе упереджене ставлення.

Із 286 опитаних респондентів, які відчували до себе упереджене ставлення, 51,7% респондентів стикалися через оренду/купівлю житла, 31,8% – при працевлаштуванні, 31,5% – побутові відносини з родичами, 23,8% – соціальний захист, 23,1% – медичне обслуговування.

Розподіл респондентів відносно матеріального становища

52,2% респондентам вистачає на харчування, але купувати одяг та взуття вже складно, 22,6% ледь вистачає на їжу, 13% вистачає грошей на їжу, одяг та взуття, але цього недостатньо.

Розподіл відповідей стосовно основних джерел доходів опитуваних:

55,3 % державні допомоги, (у т.ч. 45,5% допомога на проживання для ВПО);	25,5% пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника;
41,2% заробітна плата;	12,9 % допомога від близьких;

Аналіз результатів дослідження продемонстрував наступні потреби. Цілком очікувано, що головна потреба ВПО це власне житло. Проте питання щодо працевлаштування є актуальним для кожного другого учасника дослідження. Учасники дослідження, в родинах яких виховуються діти, потребують послуг дошкільних закладів, дитячих гуртків. Респонденти, в родинах яких є люди з інвалідністю зазначили, що суттєвою потребою для них є забезпечення доступу до необхідних ліків та медичної допомоги, у т.ч. дороговартісних ліках, потреба у соціальному транспорті для маломобільних осіб. Також серед ВПО, які мешкають у приватних будинках є потреба у дровах. Збільшилась кількість респондентів, які потребують психологічної та юридичної допомоги.

В рамках дослідження у респондентів була можливість більш детально описати наявні потреби своїх родин. Аналіз отриманих відповідей показав наявність наступних потреб:

Працевлаштування за фахом;
Соціальний транспорт для маломобільних людей;
Гігієнічні вироби, продуктові набори, ліки та лікарські засоби;
Безкоштовні секції для діток, центри для розвитку мовлення, фізичної та розумової активності;
Реабілітація після поранення;
Компенсація за житло на окупованій території;
Дрова, вугілля;
юридична та психологічна допомога.

Розподіл респондентів відносно економічної активності

Результати дослідження показали, що відносно економічної активності ситуація у різних респондентів суттєво відрізняється. Для 15,8 % респондентів питання працевлаштування не є актуальним через пенсійний вік. Офіційно працюють 31,8% опитуваних осіб, 6,7% респондентів працюють неофіційно. 17,8% респондентів мають статус безробітних. та стоять на обліку у Центрі зайнятості. 10,2 % респондентів являються безробітними, але не стоять на обліку у Центрі зайнятості. 4,1% ВПО знаходяться у відпустці по догляду за дитиною, 1,1% – має власний бізнес.

Серед шукачів роботи, які за останні два роки займалися пошуками роботи, майже 30% респондентів стикнулися із пропозиціями дуже низької оплати праці. 16,4% ВПО не можуть працевлаштуватися бо немає з ким залишити дитину (дитячі садочки не працюють), 13,8% респондентам пропонували лише некваліфіковану роботу, 13% – не працевлаштовують через вік.

15,9% респондентів не стикалися із труднощами у питаннях працевлаштування.

Розподіл щодо потреби у зміні професії

Згідно проведеного опитування серед ВПО у громаді майже відсутня потреба у зміні професії. 70,4% респондентів не потребують зміни професії, 9,2% – потребує.

Розподіл щодо звернень до служби зайнятості

58,4% респондентів не зверталися до служби зайнятості, 25,7 % ВПО зверталися до служби зайнятості. 11,8% працюють і не шукають роботу.

Розподіл респондентів щодо освіти

Аналіз отриманих даних показав, що серед ВПО висока кількість людей з вищою освітою та навіть науковим ступенем ( 40,4%), 30,4 % мають професійно-технічну освіту, 11,7% – базову середню освіту, 8,4% – повна загальна освіта.

Розподіл респондентів відносно потреби в освітніх послугах

У респондентів, які були опитані, майже відсутня потреба в освітніх послугах: 70,8% ВПО не потребують освітніх послуг. 8,1% – потреба у курсах з отримання додаткових знань та навичок (графічний дизайн тощо), 3,6% -потреба у курсах з підвищення кваліфікації.

Що стосується освітніх потреб сімей, де є неповнолітні діти, є проблема із доступом до дитячого садка.

Розподіл респондентів щодо участі у життєдіяльності громади та прийнятті рішень щодо її розвитку

Результати дослідження продемонстрували, що 36% респондентів не хоче брати участь у життєдіяльності громади, 39,5% важко відповісти на питання, 17,4% респондентів хочуть, але не беруть участь у життєдіяльності громади, лише 7,1% респондентів хоче та бере участь у життєдіяльності громади.

Розподіл респондентів щодо оцінки діяльності місцевої влади щодо вирішення проблем ВПО

Аналіз даних показав, що 38,4% респондентів оцінюють діяльність місцевої влади радше добре, 24,5% – важко відповісти на це питання, 15,8% оцінюють діяльність місцевої влади радше погано, 12% – дуже погано.

Розподіл респондентів щодо пошкодженого /зруйнованого житла

44,3% респондентів не мають власного житла або їх житло не пошкоджено,
43 % мають пошкоджено житло, але підтверджуючі документи відсутні,
12,7% опитуваних не мають інформацію стосовно свого житла.

Розподіл щодо отримання допомоги/компенсації за пошкоджене/зруйноване житло

Розподіл щодо типу житла

Аналіз відповідей респондентів показав, що 67% ВПО проживають в орендованій квартирі, 25% – у родичів, друзів, знайомих безоплатно або на умовах оплати комунальних послуг, 4,8% респондентів проживають у власному житлі. 1,5% в житлі, яке надалі в громаді безкоштовно.

Розподіл щодо потреби у безбар’єрному доступі до житла

Дані аналізу свідчать проте, що 84,3% респонденти не мають потреби у безбар’єрному доступі до житла, лише 15,7% -мають таку потребу.

Розподіл відповідей щодо потреби у державній допомозі у вирішенні житлового питання

Аналіз відповідей респондентів показує потребу ВПО у державній допомозі у вирішенні житлового питання (56,2%).

Що стосується типу допомоги у вирішенні житлового питання то найбільшу питому вагу займає грошова допомога за купівлю житла (45,5%) або допомога на оренду житла (43,4%), 17,9 % потребують соціального житла, оренда житла з правом викупу – 15,7%, кредит з низькою % ставкою – 13,5%.

Розподіл респондентів щодо квартирного обліку за новим місцем проживання як ВПО

Аналіз даних показав, що більшість опитаних ВПО не перебувають на жодному квартирному обліку (95,4%). 76,4% ВПО не знають взагалі, що існують такі обліки. Лише 6,9% респондентів перебувають на квартирному обліку.

Також у респондентів повністю відсутня інформацію щодо державних житлових програм, які існують.

Розподіл респондентів щодо джерел, з яких респонденти отримують інформацію про можливості для переселенців

Аналіз даних показав, що ключовими джерелами інформації є соціальні мережі (Facebook, Telegram –канали) – 60,0%, месенджери, групові чати – 60,9, інформація від родичів, друзів, сусідів -55,7%, дані від громадських/благодійних організацій – 17.5%. Критично мало тих, хто в якості джерела інформації назвав телебачення – 6,1%. Важливо підкреслити, що учасники дослідження значно частіше в якості достовірного джерела інформації обирали офіційні ресурси місцевої влади Краматорської територіальної громади.

Висновки

ВПО, які мешкають у Краматорській ТГ це мешканці Донецької області. Переважна більшість учасників (89,4%) покинули небезпечні території після повномасштабного вторгнення: у 2022 році – 42,6% респондентів, у 2023 році 13,6%, у 2024 році – 10,9%, у 2025 році – 22,3%.
незважаючи на приближення лінії фронту кожний другий респондент (49,7%) не планує переїзд, 39,1 % респондентів важко відповісти щодо планів переїзду у найближчі 6 місяців, 7,3 % -планують переїзд в іншу область.
- Значна кількість переселенців, які мешкають в Краматорській ТГ, відносяться до вразливих категорій населення. 15,6% – особи похилого віку, 14,1% респондентів віднесли себе до категорії одинока мати/батько, 6,1% – багатодітні родини, 11,8% опитаних вказали, що мають хронічні захворювання, 8,8% – мають інвалідність різних категорій, 6,1% – багатодітні родини, близько 6% – малозабезпечені особи, 5,4% – члени сім’ї військовослужбовця. Це певним чином визначає потреби ВПО, а також можливості адаптації.
Для більшості переселенців основними джерелами засобів існування є державні допомоги (55,3%), пенсії 25,5%. При цьому для 41,2% респондентів заробітна плата є основним джерелом доходу. Матеріальне становище більшості опитуваних є незадовільним. 22,6% – грошей вистачає лише на їжу, 52,2% мають гроші на харчування ,але їм вже складно купувати одяг та взуття. Значна частина опитаних зазначила, що потребує матеріальної допомоги у тому чи іншому вигляді.
- Тільки 4,8% ВПО проживають у власному помешканні. Всі інші не змогли поки що отримати або купувати своє житло та вимушені його орендувати (67%) або жити у родичів, друзів (25%). У переважній більшості переселенці мають доступ до всіх видів комунальних послуг, які надаються в громаді.
- Серед потенційно цікавих варіантів для вирішення житлових проблем ВПО вказують грошову допомогу або компенсацію на купівлю житла (45,5%), грошову допомогу або компенсацію за оренду житла (43,4%). Більшість опитаних ВПО не перебувають на жодному квартирному обліку (76,4%).
- Значна частина опитаних у тій чи іншій мірі не володіє інформацією щодо своїх прав і можливостей – про наявність квартирних обліків, житлових програм, безоплатну правову допомогу тощо, а отже не може ними скористатися. Головними джерелами інформації про допомогу для ВПО є соціальні мережі, месенджери та родичі, друзі, сусіди.
- Майже всі ВПО мають певний рівень вищої або професійно-технічної освіти- не мають середньої освіти тільки 2,6%. 70,8% опитаних не мають ніякої потреби в додатковому навчанні або проходженні курсів. 8,1% хотіли би пройти курси з отримання додаткових знань та навичок, 3,6% ВПО потребують підвищення кваліфікації.
- Загалом працюють 39,6% респондентів. Більше ніж третина опитаних працює офіційно. 6,7% опитаних переселенців працюють неофіційно. Це з одного боку, не дозволяє їм робити вклад в розвиток громади та сплачувати податки, але в той же час надає можливість отримувати хоч якийсь заробіток та адаптуватись у неї.
- 28% опитаних вказали, що вони є безробітними. При пошуку роботи майже кожен третій з них зіткнувся з тим, що йому пропонували дуже низьку оплати праці (31,8%). 16,4% опитаних не можуть працевлаштуватися бо немає з ким залишити дитину, 13,8% пропонували лише некваліфіковану роботу.
- З випадками упередженого ставлення через статус ВПО стикався кожен п’ятий переселенець (22,5%). Здебільшого це відбувалося через оренду/купівлю житла (51,7%). Разом з тим проблеми упередженості до ВПО виникали і підчас побутових відносин з родичами (31, 5%), соціальний захист (23,8%), медичне обслуговування (23,1%).
- Родини з дітьми дошкільного віку мають потребу у послугах дошкільних закладів освіти в офлайн форматі. Відсутність даної послуги у громаді через недостатню безпекову складову тісно пов’язано з можливістю батьків працевлаштовуватися. Також у вказаної категорії ВПО є потреба у послугах гуртків різного профілю (спортивних, танцювальних, художніх гуртків, гуртків для занять іноземними мовами тощо).
Крім суто матеріальних та фінансових проблем, що супроводжують життя родин ВПО у громаді, в рамках дослідження були ідентифіковані і значні проблеми нематеріального плану, які суттєво впливають на якість життя. Сум за рідними містами, наявність травматичних спогадів, невизначеність та відсутність можливості планувати майбутнє – саме такі проблеми є найбільш болючими на момент проведення дослідження.
Незважаючи на оцінку місцевої влади 38,4% респондентів як «радше добре», 12% опитаних переселенців оцінюють діяльність місцевої влади як дуже погано.

Зміст

Методологічне дослідження

Результати кількісного дослідження

Висновки

Рекомендації