Відпустка на період карантину: що потрібно знати роботодавцю


Статтею 84 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати.

   Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)» від 17.03.2020 № 530 (далі – Закон № 530) до статті 84 КЗпП України внесені відповідні доповнення.

   Під час встановленого в Україні карантину (відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб») термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою 84 статті КЗпП України.

   Отже, працівнику відпустка без збереження заробітної плати надається на весь термін встановленого карантину та кількість її днів не включаються до загального терміну- 15 календарних неоплачуваних днів.

   Зауважуємо! Надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати може відбуватися виключно за згодою працівника.

   Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 9 Закону України «Про відпустки»).

   Разом з тим, відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки», на період оголошення карантину, надається відпустка без збереження заробітної плати матері для догляду за дитиною віком до 14 років або іншим особам, зокрема, батькові, бабусі, дідусеві, іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, особі, яка усиновила дитину, особі, яка взяла під опіку дитину, одному з прийомних батьків, одному з батьків-вихователів.

   Зазначена відпустка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку.

   Згідно із Законом № 530 (Прикінцеві положення) на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку. Крім того, власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій.

   Водночас роботодавці за рахунок власних коштів і в межах своїх повноважень мають право установлювати для працівників додаткові трудові і соціально-побутові пільги, ніж встановлено законодавством, в тому числі інші види оплачуваних відпусток, на умовах, визначених у колективному договорі (стаття 9-1 КЗпП України, стаття 69 Господарського кодексу України, стаття 23 Закону України «Про оплату праці»).