Важливу роль у недопущенні порушень законодавства з оплати праці є соціальний діалог сторін (між роботодавцем та профспілкою або представником трудового колективу, у разі відсутності на підприємстві профспілки) та належне врегулювання питань оплати праці під час укладання колективного договору на підприємствах, в установах та організаціях.
Відповідно доЗакону України «Про соціальний діалог в Україні»від 23.12.2010 № 2862-VIП предметом соціального діалогу, як складової колективного договору є:
– форми й системи оплати праці, що застосовуються для різних категорій та груп працівників;
– мінімальна тарифна ставка, диференційована за видами і типами виробництва у межах рівнів, передбачених генеральною тарифною угодою для відповідних видів і типів виробництв галузі (підгалузі);
– розміри тарифних ставок і посадових окладів за розрядами робіт і посадами працівників;
– види і розміри доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат і умови їх надання;
– умови оплати праці за роботу в понаднормований час, час простою, який мав місце не з вини працівника тощо;
– взаємні зобов’язання сторін щодо виконання колективного договору.
При цьому сторони соціального діалогу мають забезпечити:
– розробку підходів, які забезпечать підвищення рівня продуктивності праці;
– оцінку рівня кваліфікації виконавців робіт;
– установлення кола професій, якими вони можуть оволодіти в процесі підвищення кваліфікації, встановлення шкали оплати в залежності від обсягу набутих професійних знань і навиків.
При розробці умов оплати праці на підприємстві можуть бути використані діючі нормативні акти, зокрема:
– Методичні рекомендації щодо оплати праці працівників малих підприємств, схвалені Міністерством праці та соціальної політики 13.08.2004 р. № 186.
– Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства, що затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики від 31.03.1999 р. № 44.
– Методичні рекомендації щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, рекомендовані наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 2003 р. № 23.
– Методичні рекомендації з розробки внутрішньовиробничих тарифних умов організації оплати праці працівників госпрозрахункових підприємств та організацій виробничої сфери, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики від 25.12.2003 р. № 348.
Методичні рекомендації Міністерства соціальної політики дають змогу сформувати тарифні сітки та схеми посадових окладів на підприємстві, які можна затвердити Положенням про оплату праці та включити як додаток до колективного договору підприємства, а також пояснюють, що посадові оклади керівникам, професіоналам, фахівцям і технічним службовцям встановлюються відповідно до посади та кваліфікації працівника. Зазначене необхідно враховувати сторонам під час колективних переговорів з укладення колективних договорів.