Які ставки єдиного податку встановлені для ФОП – платників ЄП першої – третьої груп?

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (абзац перший п. 12.5 ст. 12 ПКУ).
Крім того, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів на відповідній території платнику податку можна знайти на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua) в рубриці «Рішення місцевих рад» розділу «Важлива інформація» або на вебпорталах регіональних контролюючих органів.
Крім того, платник податку має можливість з метою ознайомлення з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів звернутися до контролюючих органів за його місцезнаходженням або до відповідних органів місцевого самоврядування.
Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також для електронних резидентів (е-резидентів) ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи у розмірі 15 відсотків:
- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;
- до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розд. ХIV ПКУ;
- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
- до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.
Водночас зазначаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до абзацу першого п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких з 01.08.2023 скасовано можливість для фізичних осіб – підприємців бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 відс. від суми доходу.
Земельна ділянка придбана і відчужена в межах одного календарного місяця: особливості оподаткування

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій. При поданні першої Декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну Декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає Декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Пунктом 287.1 ст. 287 ПКУ встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Статтею 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III встановлено, що офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, з урахуванням п. 287.1 ст. 287 ПКУ, якщо юридичною особою в межах одного календарного місяця поточного року була придбана і відчужена земельна ділянка, то така юридична особа подає Декларацію, в якій визначає податкове зобов’язання по земельному податку за фактичний період перебування у неї земельної ділянки у власності у поточному році. При цьому у колонці 7 розд. І Декларації зазначається частка днів у місяці, розрахована за формулою: кількість днів володіння або користування у місяці/загальна кількість днів у місяці (примітка 12 до Декларації).
Єдинникам І групи про ПРРО/РРО

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» регулює правові підстави щодо порядку застосування РРО/ПРРО. При цьому, документом визначено, що встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. Звертаємо увагу, що п.296.10 ст.296 ПКУ встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Слід пам’ятати, що платником єдиного податку І групи можуть бути тільки фізичні особи, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів на ринках та/абo провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.
До якого контролюючого органу переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, у т. ч. з метою реалізації права на податкову знижку?

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.
При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за ф. № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в такій довідці.
Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за ф. № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Декларацію подає до цього контролюючого органу.
Однак, якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
Корисні посилання:
- комунікаційна платформа dn.ikc@tax.gov.ua;
- контакти та гарячілінії ГУ ДПС у Донецькій області https://dn.tax.gov.ua/kontakti/;
- підписатися на наш фейсбук https://www.facebook.com/tax.donetsk/;
- чат-бот ДПС «StopViolationBot» t.me/StopOverpriceBot;
- мобільний застосунок «Моя податкова»
- Android https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua,
- iOS https://t1p.de/lgu5a
ГУ ДПС у Донецькій області