Більше 7 млн грн сплачено користувачами води на Донеччині
Рентна плата за спеціальне використання води є одним із найважливіших інструментів охорони довкілля і відтворення природно-ресурсного потенціалу Донецького регіону. І у тому числі за рахунок частини збору, що надходить до скарбниць місцевих громад, будуть фінансуватися соціальні програми по екологічному оздоровленню річок та водоймищ Донеччини після визволення їх з російської окупації.
До бюджетів всіх рівнів Донецької області платники рентної плати за спеціальне використання води за 10 місяців 2023 року перерахували 7178,4 млн гривень. Ця сума майже рівними частинами розподілена між державним та місцевими бюджетами:
- 45%, або 3,2 млн грн – до загального фонду державного бюджету;
- 45%, або 3,2 млн грн – до загального фонду місцевих бюджетів;
- 10%, або 0,7 млн грн – до спеціального фонду державного бюджету.
Витрати, які дозволено включити до податкової знижки за наслідками 2023 року
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує платникам про перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки за наслідками 2023 року. Цей перелік визначений у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України.
Отож, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу, фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати:
частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;
пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;
суму коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості навчання;
страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески ( в рамках недержавного пенсійного забезпечення);
суму витрат на:
оплату допоміжних репродуктивних технологій;
оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
суму коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, зокрема, на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним;
суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
суми витрат на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою статті 5 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій пунктом 3 частини третьої статті 5 зазначеного Закону.
Нагадаємо, що документи на отримання податкової знижки за витрати, понесені у 2023 році, можна подати впродовж року – до 31 грудня 2024 року включно.
На допомогу платникам податків! Податковий календар на 2 грудня 2024 року
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що 2 грудня, понеділок, останній день сплати:
- плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за жовтень 2024року;
за жовтень 2024 року рентної плати за:
- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
- користування радіочастотним ресурсом України;
- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- податку на додану вартість за жовтень 2024 року;
- акцизного податку за жовтень 2024 року;
- плати за землю фізичними особами – підприємцями – власниками та землекористувачами земельних ділянок за жовтень 2024 року;
за жовтень 2024 року податку на доходи фізичних осіб та військового збору від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді:
- процентів на поточний або депозитний банківський рахунок;
- процентів на вклади члена кредитної спилки;
За жовтень 2024 року податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку.
Самостійне виправлення помилки при нарахуванні/перерахуванні ПДФО до бюджету: відповідальність податкового агента
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу (далі – ПКУ) п. 169.4 ст. 169 якого визначений порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначена ст. 125 прим. 1 ПКУ.
Так, згідно з п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Діяння, передбачені п. 125 прим 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до п. 125 прим 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Водночас, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Крім того, ст. 129 ПКУ визначений порядок нарахування і сплати пені, відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 якої при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Також п. 119.1 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені п. 119.1 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульоване питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема, якщо після подачі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями за звітний період платник податків подає новий Розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання такого Розрахунку за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючий Розрахунок внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.
Особливості здійснення операцій з вивезення сільськогосподарської продукції у період дії воєнного стану
Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що Державною податковою службою України у зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про початок функціонування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) надана інформація для платників податків у листі від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07 про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ) у період дії воєнного стану.
З 01 грудня 2024 року запроваджується режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261). Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД:
- 0409 00 00 00 – мед натуральний;
- 0802 31 00 00 – горіхи волоські у шкаралупі;
- 0802 32 00 00 – горіхи волоські без шкаралупи;
- 1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
- 1002 – жито;
- 1003 – ячмінь;
- 1004 – овес;
- 1005 – кукурудза;
- 1201 – соєві боби;
- 1205 – насіння ріпака або кользи;
- 1206 00 – насіння соняшника;
- 1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані;
- 1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;
- 1514 – олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;
- 2306 – макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305 (далі – окремі види товарів).
Водночас передбачено винятки з переліку окремих видів товарів, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:
- вивезення за межі митної території України окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;
- вивезення за межі митної території України окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту l5 розділу IX Закону України «Про карантин рослин».
Наголошуємо, що податкові накладні, складені за операціями з експорту окремих видів товарів, які підлягатимуть вивезенню за межі митної території України у режимі експортного забезпечення після 01 грудня 2024 року, не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до 01 грудня 2024 року (до запровадження режиму експортного забезпечення).
Більш детально у листі ДПС України від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html
Корисні посилання:
- комунікаційна платформа dn.ikc@tax.gov.ua;
- контакти та гарячі лінії ГУ ДПС у Донецькій області https://dn.tax.gov.ua/kontakti/;
- підписатися на наш фейсбук https://www.facebook.com/tax.donetsk/;
- чат-бот ДПС «StopViolationBot» t.me/StopOverpriceBot;
- мобільний застосунок «Моя податкова»
- Android https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua,
- iOS https://t1p.de/lgu5a
Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області