Дайджест податкових новин за 23 грудня


З початку року до Головного управління ДПС у Донецькій області надійшло на розгляд 96 запитів на отримання публічної інформації

Право на доступ до публічної інформації в податкових органах України є масовим механізмом для забезпечення відкритості та публічного контролю в галузі оподаткування.

Загалом, податкова служба активно розвиває електронні сервіси для спрощення доступу до податкової інформації. І громадяни, і бізнес-спільнота можуть отримувати багато інформації онлайн через офіційні веб-портали.

Так, протягом січня – листопада 2024 року до податкової служби Донеччини надійшло 96 запитів на отримання публічної інформації.

В розрізі категорій запитувачів надійшло запитів від:

  • фізичних осіб – 81;
  • юридичних осіб – 12;
  • представників медіа – 3.

Запитувачі, зокрема, зверталися з проханням надати копії документів, інформацію про кількість повідомлень про корупцію та відкритих дисциплінарних проваджень, про кількість представників малого та середнього бізнесу, про голів Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних, про наявні вакантні посади у структурних підрозділах, іншу податкову інформацію.

За всіма запитами, що надійшли до Головного управління ДПС у Донецькій області, надано відповіді запитувачам у встановлені Законом України № 2939-VI строки.

Для покращення інформаційного обміну з платниками податків при Головному управлінні ДПС у Донецькій області працює електронна поштова скринька dn.publicinfo@tax.gov.ua.

Щодо особливості використання POS-терміналів

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує про потребу встановити POS-термінали та впровадити програмні рішення, які дозволяють приймати безготівкову оплату за товари й послуги.

З 1 січня 2025 року набудуть чинності нові норми постанови Кабінету Міністрів № 894 від 29.07.2022. Ці норми розширюють коло суб’єктів господарювання, які мають надати покупцям і клієнтам можливість розраховуватися в безготівковій формі. У цій постанові прописано, які продавці товарів і надавачі послуг та в які строки мають забезпечити технічну можливість для проведення безготівкової оплати, у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних додатків або пристроїв. Причому це стосується не лише оплати у фізичних точках продажу (у магазинах), а й розрахунків за товари та послуги, реалізація яких здійснюється дистанційно (онлайн). Отже, з 1 січня 2023 року вимога використовувати POS-термінали та платіжні рішення поширюється на бізнес, який веде діяльність у населених пунктах із чисельністю населення понад 25 тис. осіб, а з 1 січня 2024 року – на бізнес у населених пунктах, де мешкає від 5 тис. до 25 тис. осіб. Поки що виняток становлять фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку першої групи, а також підприємці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю та продаж власноручно вирощеної (сільськогосподарської) продукції. Для них застосування POS-терміналів тимчасово не є обов’язковим.

Не підпадають під норми про перехід на безготівковий розрахунок представники бізнесу, які опинилися в зоні проведення воєнних дій або перебувають на тимчасово окупованій території України.

1 січня 2025 року придбати платіжні термінали (POS-термінали) і впровадити платіжні застосунки доведеться торговцям у населених пунктах із населенням менше 5000 осіб. Тобто вже не матиме значення, де веде свій бізнес підприємець – у великому місті чи маленькому селищі. А вже з 1 січня 2026 року втратять право не використовувати POS-термінали окремі категорії підприємців, яких було згадано вище: ФОП першої групи єдиного податку, власники торгових автоматів і продавці власноруч вирощеної продукції. Як каратимуть за відсутність платіжних терміналів? За неможливість забезпечити розрахунки за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів передбачено штраф для ФОП або посадових осіб юридичної особи в розмірі 100 – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн) за перше порушення та 500 – 1000 неоподатковуваних мінімумів (8500 – 17 000 грн) – за повторне порушення.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ)

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, регулюються п. 170.14. ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов’язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Мінімальне податкове зобов’язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

При обчисленні мінімального податкового зобов’язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених п. 271.2 ст. 271 ПКУ.

У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.

Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, наступного за звітним.

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з ПДФО.

Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Сума ПДФО у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:

ПДФО та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції:

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів. Відповідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

На допомогу платникам: щодо заповнення таблиці 1 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що відповідно до пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань (рядок 9 декларації) і податкового кредиту (рядок 17 декларації) отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. При заповненні рядка 19 декларації обов’язковим є подання додатку 2 до декларації.

З рядка 19 декларації визначається сума перевищення від’ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 декларації та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання декларації (рядок 19 – рядок 19.1), зазначається у рядку 20 декларації та:

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1 декларації);

або підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 декларації): на рахунок платника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг (відображається у рядку 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2 декларації).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від’ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, рядок «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 ‒ рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» таблиці 1 додатка 2 до декларації підлягає обов’язковому заповненню у разі декларування:

суми від’ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 декларації);

суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації), та розраховується, як значення різниці між сумою рядка 20 і рядка 20.1 декларації звітного (податкового) періоду.

Залишок від’ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 – рядок 20.1 – рядок 20.2) відображається у рядку 20.3 декларації. Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Детальніше на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-dodanu-vartist/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/poryadok-skladennya-ta-vnesennya-zmin/846867.html

Корисні посилання:

Дайджест підготовлено Головним управлінням ДПС у Донецькій області

Популярні новини



Допомога постраждалим у результаті бойових дій
Міський транспорт
Програма енергоефективності міста