Дайджест податкових новин за 22 липня


До уваги платників! Анонси заходів податкової Донеччинина 21 липня – 25 липня 2025 року

  • 23 липня 2025 року управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Донецькій областізапрошує платників Донеччини з 10-00 до 11-00 прийняти  участь в офлайн – зустрічі на тему: «Звільнення ФОПів від сплати ЄСВ під час військової служби: оновлені правила», яка відбудеться за адресою: площа Соборна, буд. 3 (Слов’янсько-Лиманський центр обслуговування платників Краматорської ДПІ), м. Слов’янськ, Донецька область;
  • 23 липня 2025 року Волноваська ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області запрошує платників Донеччини долучитись об 11:00 год. до офлайн – заходу з Центром підтримки внутрішньо переселених осіб (ВПО) Волноваського району «Пліч-о-пліч» на тему: «Внесення змін до Державного реєстру фізичної особи – платника податків: для чого, коли та як (Заява № 5ДР)».

    Більш детально за телефоном: 38 (095) 036-41-87;
  • 24 липня 2025 року управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Донецькій області запрошує платників Донеччини прийняти участь з 11:00 до 11:30 в офлайн-зустрічі на тему: «Орендна плата як складова плати за землю, порядок укладання договорів оренди», яка відбудеться за адресою: бул. Машинобудівників,22, м. Краматорськ, Донецька область;
  • 25 липня 2025 року Волноваська ДПІ ГУ ДПС у Донецькій областізапрошує платників Донеччини на сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», який відбудеться з 11:00 до 12:00 за тел. (099) 772-69-26 на тему: «Новації податкового законодавства».

До уваги платників! Запрошуємо на online – зустріч!

Запрошуємо платників податків Донеччини взяти участь в онлайн-зустрічі в форматі ZOOM-конференції.

Тема зустрічі: Обговорення проблемних питань, які виникають при:

  • заповненні таблиці даних;
  • зупиненні реєстрації ПН/РК в ЄРПН;
  • формуванні та поданні Повідомлень.

Дата та час проведення: 24 липня 2025 року в 11:00.

Формат зустрічі: онлайн.

Реєстрація учасників здійснюється за посиланням (до 10:00 години 23 липня 2025 року):

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSesJj-8wt-7AT5HYDdCKSs1DJbnRC-Pd2AsKimkbsV3qRQT-w/viewform

Зареєстрованим для участі у заході онлайн, напередодні на е-mail, вказаний при реєстрації, надійде посилання на конференцію Zoom.

У разі наявності питань, що потребують обговорення, просимо зазначити їх при реєстрації.

Контактні телефони для зворотного зв’язку:

(098) 014-26-15, (050) 578-95-71, (044) 570 22 00.

Графік роботи: з понеділка по п’ятницю (з 08.30 до 17.00).

Приватний інтерес як складова потенційного конфлікту інтересів

Поняття потенційного конфлікту інтересів визначено п.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі – Закон), а саме: потенційний конфлікт інтересів  – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ст. 1 Закону).

Згідно з тлумаченням Методичних рекомендацій Національного агентства з  питань запобігання корупції від 12.01.2024 №2 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Методичні рекомендації) стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли одночасно наявні такі його складові:

  • в особи є приватний інтерес;
  • в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;
  • такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень).

Саме сукупність зазначених факторів дає підстави стверджувати, що приватний інтерес особи може впливати на об’єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, в особи є конфлікт інтересів. За відсутності принаймні однієї із складових – службових повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу – конфлікт інтересів не виникає.

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу в сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв’язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

В Методичних рекомендаціях приведені типові обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення, а саме:

Сімейні та родинні стосунки. Бажання піклуватися про членів сім’ї, родичів є природним для кожної людини, тому відносини з такими особами є передумовою виникнення приватного інтересу. Тож у випадку спільної роботи з членами сім’ї та родичами слід звертати увагу на наявність, характер та зміст службових чи представницьких повноважень, що можуть бути реалізовані стосовно таких осіб. У ст. 1 Закону, серед іншого, наводиться визначення «близькі особи». Це визначення є переліком осіб, пов’язаних між собою сімейними та родинними зв’язками.

Реалізація службових/представницьких повноважень стосовно себе. До таких ситуацій можна віднести прийняття (або участь у прийнятті) будь-яких рішень дискреційного характеру особою щодо себе самої. Наприклад, які стосуються оплати праці, відведення земельних ділянок, використання права на депутатське звернення чи депутатський запит у власних інтересах тощо.

Отримання подарунка. В ситуації, коли особа безпосередньо (або її близька особа) отримала подарунок і надалі має прийняти рішення (вчинити дію) щодо дарувальника, наявний приватний інтерес. Такий інтерес зумовлений бажанням віддячити за подарунок.

Сумісництво, поєднання статусу депутата з іншою діяльністю. Депутат місцевої ради є одночасно керівником комунального підприємства. Водночас як депутат місцевої ради він бере участь у розгляді питання щодо його діяльності на посаді керівника підприємства (щодо оплати його праці, звіту про результати діяльності тощо).

Засновник/керівник підприємства. Приватний інтерес буде існувати у разі наявності службового чи представницького повноваження стосовно підприємства, установи, організації, в якій особа є засновником та/або керівником.

Договірні відносини. Для прикладу, приватний інтерес може існувати у податкового інспектора, який повинен провести контрольні заходи щодо юридичної особи, яка орендує у нього земельну ділянку. Або у керівника, який користується житлом (на умовах договору оренди чи з інших підстав) свого підлеглого. Сутність приватного інтересу полягає у небажанні зашкодити вигідним для особи договірним відносинам.

Службові стосунки. Приватний інтерес може виникати через конфлікт керівника з підлеглою особою або негативне сприйняття дій підлеглої особи керівником. Часто такого роду приватний інтерес зумовлюють дії викривачів корупції.

Службова діяльність. Приватний інтерес буде наявний у особи, службову діяльність якої будуть оцінювати в рамках службового розслідування, що координується та контролюється такою особою. Відносини прямого підпорядкування. Як правило, підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника. Це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь керівника, підпорядкована особа може розраховувати або на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, або на уникнення негативної реакції керівника, застосування дисциплінарного стягнення/ініціювання дисциплінарного стягнення щодо підпорядкованого працівника тощо. Своєю чергою, керівник прагнутиме віддячити підлеглому працівнику, який задовольнив приватний інтерес керівника.

Приклади практичного застосування вимог Закону щодо встановлення наявності чи відсутності конфлікту інтересів зазначені в розділі 14 Методичних рекомендацій. Для ефективного та безпечного викриття корупційних порушень повідомте, будь ласка, про відомі вам фактичні дані на електронну адресу anticor.east@tax.gov.ua та за телефоном +38(099)19 20 175, за допомогою скриньки для повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, яка розміщена в вестибюлі Головного управління ДПС у Донецькій області за адресою: Київська області, м. Бровари, вул. Київська, 286, або ж, у разі, якщо така інформація стала вам відома у зв’язку з трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання – на Портал повідомлень викривачів –https://whistleblowers.nazk.gov.ua.

Як подати заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує порядок подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет:

  • увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого сертифікату електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія. Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

  • в меню «Налаштування» обрати вкладку «Бажання листування з податковою»;
  • натиснути «Бажаю отримувати документи» та вказати електронну пошту, на яку бажаєте отримувати інформацію про документи, що надійшли в Електронний кабінет;
  • підписати КЕП та надіслати.

Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення»

Президентом України 15 липня цього року підписаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», 16 липня закон опубліковано, 17 липня він набув чинності.

Закон підвищив поріг для адміністративної та кримінальної відповідальності посадовців за недостовірне декларування.

До внесення змін адміністративна відповідальність за статтею 1726 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю» наставала, якщо посадовець зазначив у декларації недостовірні відомості про майно чи інші об’єкти декларування, розбіжність у вартості яких становила від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ у 2025 році, до прикладу, це  від 302,8 тис. грн до 1 млн 514 тис. грн). Адміністративне правопорушення виникає, якщо в декларації є недостовірні відомості на суму від 150 до 750 ПМ (тобто в 2025 році це від 454,2 тис. грн до 2 млн 271 тис. грн).

Кримінальна відповідальність за ст. 3662 ККУ «Декларування недостовірної інформації» наступала, якщо розбіжності в декларації перевищували суму від 500 ПМ (1 млн 514 тис. грн у 2025 році) до 2 тис. ПМ (6 млн 56 тис. грн у 2025 році).

Тепер у відповідній статті збільшені порогові значення: за частиною першою з 750 до 2,5 тис. ПМ (2 млн 271 тис. грн – 7 млн 570 тис. грн у 2025 році); за частиною другою – на понад 2,5 тис. ПМ (7 млн 570 тис. грн у 2025 році).

Закон знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті.

Положення закону понизили порогові значення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення (ст. 3685 ККУ) до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 9 млн 084 тис. грн. Раніше кримінальна відповідальність посадовця наставала, якщо вартість набутих ним активів перевищувала офіційний дохід на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (9 млн 841 тис. грн) і більше.

Крім того, до переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконне збагачення, додано нові категорії — зокрема, членів військово-лікарських комісій (ВЛК) та колишніх працівників медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Змінено пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

Також закон  вносить зміни до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України «Пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави», змінюючи різницю між вартістю набутих активів із законними доходами.

Тепер такий позов подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 750 ПМ. Раніше цей поріг становив 500 ПМ.

Важливо! Оскільки частиною другою ст. 290 ЦПК України зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі – Закон), 1 ПМ дорівнює 2007 грн (станом на день набрання чинності Закону – 28 листопада 2019 року). Тобто позов про цивільну конфіскацію подається, якщо різниця між вартістю активів посадовця та його законними доходами дорівнює або перевищує 1 505 250 грн. Раніше цей поріг становив 1 003 500 грн.

Встановлено терміни перебування в Реєстрі порушників.

Закон щодо підвищення відповідальності посадовців за корупційні правопорушення також визначає строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстру порушників). Зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають перебування відомостей в Реєстрі порушників:

  • один рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
  • до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
  • п’ять років – для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Після завершення визначених строків відомості про особу в Реєстрі правопорушників підлягають виключенню.

Змінено підслідність кримінальних справ.

Для розмежування повноважень між антикорупційними та економічними слідчими органами внесено зміни до ст. 219 КПК України щодо підслідності кримінальних справ – уточнено, які саме справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) і підвищено поріг вартості майна чи збитків, за якого справу має розслідувати Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)». 16 липня закон опубліковано, 17 липня він набув чинності.

Корисні посилання:

Матеріали надано Головним управління ДПС у Донецькій області

Популярні новини



Допомога постраждалим у результаті бойових дій
Міський транспорт
Програма енергоефективності міста