Якщо оплата покупцем здійснюється за допомогою QR-коду – чи потрібен РРО?
Шановні платники! Головне управління ДПС в Донецькій області інформує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів або ж наданні послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями, QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку, спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).
Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», який вводиться в дію з 01 грудня 2022 року, електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар чи послугу.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не зобов’язаний застосовувати РРО або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт, послуг, оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
Увага! Комунікаційна податкова платформа працює!
Шановні платники! ГУ ДПС у Донецькій області інформує, що задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю в Головному управлінні працює Комунікаційна податкова платформа.
Нагадуємо, представники бізнесу та громадськості можуть звернутись на електронну скриньку Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС у Донецькій області за адресою dn.ikc@tax.gov.ua. з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою. Для зручності спілкування рекомендуємо вказувати: назву суб’єкта господарювання (код ЄДРПОУ), адресу, контактний номер телефону, питання по суті. Тож, запрошуємо платників податків Донеччини до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи.
Донеччина: надходження до державного бюджету склали майже 6 мільярдів гривень
За результатами роботи протягом першого півріччя 2024 року фахівцями податкової служби Донецької області забезпечено надходження до Державного бюджету України у сумі 5 млрд 920 млн гривень.
Лідерами серед основних джерел формування державного бюджету на Донеччині у поточному році є:
– податок на доходи фізичних осіб – 4,6 млрд грн (78%);
– податок на додану вартість – 0,6 млрд грн (10%);
– військовий збір – 0,3 млрд грн (5%).
Запорукою сталої економіки держави є стабільні надходження податкових платежів і зборів, а також усвідомлення бізнесом важливості своєчасної сплати всіх належних платежів під час повномасштабної війни.
До уваги фізичних осіб – підприємців: застосування РРО/ПРРО – обов’язково
Шановні платники! Головне управління ДПС в Донецькій області інформує, що відповідно до порядку проведення розрахунків, визначеного розділом ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки за товари (послуги) із обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та видачею споживачам розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Перелік умов, за яких застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим, визначено статті 9 Закону № 265.
Однією з таких умов є право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
Звертаємо увагу, що вказане право стосується лише підприємств, установ і організацій усіх форм власності, тобто юридичних осіб, і не розповсюджує свою дію на фізичних осіб – підприємців.
Враховуючи викладене, продаж власно вирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції фізичними особами – підприємцями, незалежно від обраної системи оподаткування, за загальним правилом має здійснюватись із застосуванням РРО/ПРРО.
Корисні посилання:
- комунікаційна платформа dn.ikc@tax.gov.ua;
- контакти та гарячілінії ГУ ДПС у Донецькій області https://dn.tax.gov.ua/kontakti/;
- підписатися на наш фейсбук https://www.facebook.com/tax.donetsk/;
- чат-бот ДПС «StopViolationBot» t.me/StopOverpriceBot;
- мобільний застосунок «Моя податкова»
- Android https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua,
- iOS https://t1p.de/lgu5a
ГУ ДПС у Донецькій області