Дайджест податкових новин за 10 грудня


Держбюджет Донеччини отримав понад 11 млрд гривень

Держбюджет Донеччини отримав понад 11 млрд гривень

З початку 2024 року фахівцями податкової служби Донецької області забезпечено надходження до державного бюджету країни в розмірі 11 млрд 320 млн гривень.

«Левову» частину надходжень до держбюджету, або 89%, забезпечують наступні податки: податок і збір на доходи фізичних осіб – 8,8 млрд грн та податок на додану вартість – 1,3 млрд гривень.

Податкова служба Донеччини нагадує, що сплачуючи податки, кожен робить особистий вагомий внесок у майбутню Перемогу над ворогом. А в свою чергу, податкова служба робить цей процес більш безпечнішим та зрозумілішим.

Так, про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки податківцями звітів і строки подання звітності, інформацію щодо сплати податків і податкового боргу можна дізнатися через Електронний кабінет.


До уваги платників! Анонси гарячих ліній податкової Донеччини на 09 грудня – 13 грудня 2024 року

До уваги платників! Анонси гарячих ліній податкової Донеччини 
на 09 грудня – 13 грудня 2024 року

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує:

  • 10 грудня 2024 року Дружківська ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області запрошує платників Донеччини на сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», який відбудеться з 11-00 до 12-00 за тел. (066) 318-91-47 на тему: «Реєстрація власного бізнесу»;
  • 10 грудня 2024 року Краматорська ДПІ ГУ ДПС у Донецькій областізапрошує платників Донеччини на сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», який відбудеться з 10-00 до 12-00 за тел. (066) 841-45-80 на тему: «Як отримати довідку-розрахунок на виплату заробітної плати платники єдиного внеску в електронній формі»;
  • 11 грудня 2024 року Слов’янська ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області запрошує платників Донеччини на сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», який відбудеться з 11:00 до 12:00 за тел. (06262) 2-31-89 на тему: «Новий сервіс «Е-повідомлення»;
  • 13 грудня 2024 року Добропільська ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області запрошує платників Донеччини на сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», який відбудеться з 14:00 до 15:00 за тел. (097) 670-52-06 на тему: «Подання заяви про зміну даних до картки платника податків».

Новації Закону № 4015 щодо порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів

Новації Закону № 4015 щодо порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів

Шановні платники!Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.

У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань  майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення. Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абз. першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.

Положення п. 57.1 прим. 1.1 ст. 57 ПКУ поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Підпунктом 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.

Детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846662.html


Чи формується податковий кредит з ПДВ при безоплатному отриманні товарів/послуг на митній території України?

Чи формується податковий кредит з ПДВ при безоплатному отриманні товарів/послуг на митній території України?

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому, згідно з п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є, зокрема операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

 товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

 газу, який постачається для потреб населення;

 електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

 одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, яка дорівнює нулю;

 іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

Податкова накладна, яка складена на суму перевищення отримувачу (покупцю) не надається.

Виходячи з вищевикладеного при безоплатному отриманні товарів/послуг платник не формує податковий кредит (відповідь не стосується випадків, коли вартість отриманих безоплатно товарів/послуг оплачується постачальнику третьою особою).


Важливі показники для підприємців у 2025 році  

Важливі показники для підприємців у 2025 році

Корисні посилання: