Блокування накладних більше не в топі скарг бізнесу: показник знизився до 0,14 %
Блокування податкових накладних на сьогодні становить 0,14 %. Команді ДПС вдалося досягнути того, що бізнес не називає це топ проблемою.
Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час підготовчої наради до засідання Ради з питань підтримки підприємництва при Президентові України.
Нарада відбулася під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої, за участі народних депутатів Ігоря Марчука та Ольги Василевської-Смаглюк.
«Ще півтора року тому це була топ проблема для бізнесу. Сьогодні ж, за даними опитування підприємців через платформу Пульс, – не входить навіть до трійки проблем. На початку 2025 року рівень блокування податкових накладних сягав 0,76 %. Сьогодні – 0,14 %. І ми продовжуємо працювати над удосконаленням СМКОР», – сказала очільниця ДПС.
Податкових питань, які хвилюють бізнес, чимало. Кожне команда ДПС розбирає детально, пояснює логіку тих чи інших рішень.
Під час зустрічі обговорили питання щодо податкових перевірок. З початку запровадження мораторію ДПС вже скоротила кількість фактичних перевірок на третину.
«Наш головний принцип – не тотальний контроль, а фокус на тих платниках, які використовують агресивні схеми мінімізації податків. Всі перевірки проводимо виключно на підставі Податкового кодексу та з урахуванням ризико-орієнтованого підходу. Наш підхід – не покарання, а превенція порушень», – додала очільниця ДПС.
Ще одне важливе питання – дроблення бізнесу.
Леся Карнаух зазначила, що позитив, який почула від підприємців, – бізнес зацікавлений у рівних та прозорих правилах роботи. Бо від «схемщиків» страждає і чесний бізнес, і держава.
«Моя позиція незмінна – спрощена система потребує модернізації. Свого часу вона стала важливим інструментом підтримки підприємництва. Але економіка змінюється, і сьогодні вона потребує осучаснення, щоб залишатися ефективною та справедливою», – додала вона.
Учасники обговорили також питання розвитку цифрових сервісів, електронного документообігу, повернення ПДВ, детінізації, доступу до банківської таємниці. Леся Карнаух наголосила, що такий діалог – це не просто про компроміс. Це про те, як спільно сформувати умови для роботи бізнесу прозоро. Бо саме тоді більше ресурсів отримують громади, армія та держава.
Леся Карнаух: Паливний ринок покращує показники податкової віддачі
Паливний ринок України демонструє позитивні зміни. Податкова віддача зростає, а рівень прозорості роботи учасників ринку поступово підвищується. Про це під час конференції Petroleum Ukraine Warsaw’26 повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.
«Паливний ринок поступово виходить із тіні. І це вже видно не лише за результатами перевірок, а й за цифрами надходжень до бюджету. За чотири місяці року акциз з виробленого пального перевищив планові показники – надійшло 4,7 млрд грн (103,1 % плану)», – розповіла вона.
Зросли платежі з ПДВ: за січень – квітень цього року виробники пального сплатили 6,1 млрд грн. Зростає також і податкова віддача по мережах АЗС. Якщо у 2024 році показник податкової віддачі по мережах АЗС був на рівні 0,95, то у 2025 році досяг 1,06. У 2026 році за неповних п’ять місяців уже маємо 1,07.
«І це показник спільної роботи податкової та учасників ринку, які поступово підвищують рівень прозорості ведення бізнесу. Попри позитивні зміни, російська агресія має суттєвий вплив на ринок пального. Обстріли енергетичних об’єктів, пошкодження підприємств, зміна логістичних маршрутів, скорочення економічної активності в окремих регіонах – усе це впливає на споживання пального та надходження до бюджету», – додала Леся Карнаух.
Значну увагу ДПС також приділяє боротьбі з тіньовими схемами та ухиленню від сплати податків, зокрема гуртовому сегменту.
Очільниця ДПС розповіла, що через суттєве зростання обсягів постачання пального в Україну у 2026 році система управління податковими ризиками зафіксувала збільшення кількості потенційно ризикових операцій. Всі ці випадки ДПС ретельно аналізує і відпрацьовує.
Під час стрімкого нарощування обсягів торгівлі зростає ймовірність помилок або неточностей у документації та звітності. Аналітичні системи ДПС виявляють такі відхилення автоматично. І це одна з підстав проведення додаткової перевірки коректності декларування операцій.
Окремий напрям роботи – контроль за правильністю декларування прибутку підприємствами. Маємо випадки, коли окремі компанії декларують низькі фінансові результати, хоча продовжують активно працювати та інвестувати у розвиток бізнесу.
Опрацьовуємо факти, коли пальне продається за цінами, нижчими за вартість його закупівлі або доставки. Щоб унеможливити використання нелегальних схем, зокрема незаконного імпорту чи обігу так званих темних нафтопродуктів. «Наш підхід незмінний: відкритий діалог із сумлінним бізнесом і принципова позиція щодо тих, хто намагається працювати за рахунок тіньових схем», – наголосила Леся Карнаух.
ДПС виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон за участі понад 2-х тисяч ризикових компаній
Державна податкова служба України виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання. Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі субʼєктів господарювання. Про це повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух.
Такі дані ДПС отримала, проаналізувавши інформацію від Нацбанку за 2024 – І квартал 2026 року щодо порушення граничних строків розрахунків.
Переважна кількість операцій – вивезення товарів. Це 1243 компанії, які провели експорт на понад 176 млрд грн, 555 компаній – імпорт товарів на понад 18 млрд грн.
Більшість компаній-порушників зосереджені у 7 регіонах України: Одещина, Київ, Дніпропетровщина, Львівщина, Харківщина, Київщина, Запорізька область. Загалом на ці регіони припадає 73 % усіх порушників і 78 % загального обсягу таких операцій.
«Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1 643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тис. інших компаній. Приклад, який навряд чи можливий для реального бізнесу. Ми встановили 7 фізосіб, кожен з яких одночасно є керівником або засновником більш ніж 500 компаній. Загалом під їхнім контролем понад 7 тисяч суб’єктів господарювання», – сказала вона.
Серед керівників компаній, які у розшуку, десятки осіб очолюють одразу кілька, а подекуди й десятки таких підприємств. Наприклад: 13 осіб – десять і більше таких компаній, 245 осіб – дві і більше компанії-порушники.
Подібна концентрація управлінських функцій нетипова для реального бізнесу і вказує на ознаки організованого використання таких осіб як номінальних керівників.
Крім цього, багато компаній-порушників користувалися одними й тими самими ІР-адресами, подають звітність з однакових комп’ютерних мереж, зареєстровані за одними адресами. Наприклад, у Києві за однією з адрес зареєстровано 20 таких компаній, у Львові – за окремими адресами по 10 і 13 компаній. І більшість з них з мільярдними операціями.
«Виявлення такої схеми зайняло чимало часу. Адже їх учасники дедалі винахідливіші у способах маскування правопорушень. Щоб встановити ризиковість проведених операцій, ми проаналізували масиви даних із застосуванням ризик-орієнтованих підходів. ДПС застосовує всі наявні інструменти для протидії таким суб’єктам господарювання. На підставі повідомлень Національного банку податкові органи проводять контрольно-перевірочну роботу у встановленому законом порядку – за її результатами у сфері ЗЕД нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства», – додала Леся Карнаух.
Подальше встановлення всіх обставин, кола причетних осіб та надання правової оцінки їх діям належить до компетенції правоохоронних органів. Всі зібрані матеріали ДПС передала до Офісу Генерального прокурора для подальшого опрацювання та прийняття рішень відповідно до законодавства. Зокрема, щодо 557 суб’єктів господарювання ДПС вже підготувала аналітичні висновки, які вказують на порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Леся Карнаух: Виконання плану надходжень до державного бюджету за 5 місяців становить 101,9 %
Виконання плану надходжень до державного бюджету за 5 місяців становить 101,9 %, за травень – 103,7 %.
Про це повідомила очільниця Державної податкової служби Леся Карнаух на своїй сторінці у Facebook.
«Під час війни податки перестають бути просто цифрами. Це про стійкість країни. Про здатність бізнесу адаптуватися попри всі виклики, про відповідальність кожного платника і про допомогу держави кожному, хто працює чесно», – наголосила вона.
Підсумки травня та 5 місяців 2026 року.
Травень 2026 року
- План надходжень податків та зборів, які контролює ДПС, виконаний на 103,7 %.
- Додаткові надходження – + 5,3 млрд грн.
- Надходження до загального фонду держбюджету – 148,8 млрд грн.
Основні джерела:
- Податок на прибуток підприємств – 68,6 млрд грн (+12,6 млрд грн до плану).
- ПДФО – 36,7 млрд грн ( +2,1 млрд грн).
«Попри позитивну динаміку надходжень вже не перший місяць спостерігаємо проблеми з виконанням низки бюджетоформуючих показників. Зокрема, ПДВ та акциз. Причини обʼєктивні – зумовлені постійними атаками на енергетику, скороченням виробництва та зміною логістики», – додала Леся Карнаух.
Підсумки січня – травня 2026 року
- Надходження до загального фонду становили 584,7 млрд грн.
- Виконання плану – 101,9 %.
- Понад план – + 11,2 млрд грн.
- Порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли на 64,2 млрд грн (+12,3 %).
«ДПС докладає всіх зусиль, щоб і надалі забезпечувати повноту сплати податків до бюджету. За підсумками 5 місяців ми зберігаємо позитивну тенденцію. Але для мене як очільниці ДПС важливо, що це не просто цифри. Це віра кожного платника в Україну. Вдячна кожному, хто сплачує податки!» – зазначила очільниця ДПС.
Понад 63 тисячі українців за два тижні оформили е-Картку платника податків онлайн
Понад 63 тисячі громадян уже скористалися новим цифровим сервісом з оформлення картки платника податків в електронній формі. Про це повідомила очільниця ДПС Леся Карнаух.
«Документ, який щороку потрібен тисячам громадян, можна отримати в кілька кліків. Сервіс щодня набирає все більшої популярності. Ним активно користуються не лише в Україні, а і наші громадяни за кордоном. е-Картку отримали: через Дію – 62,5 тисячі українців; через «е-Консул» – майже 700 наших громадян, які перебувають за кордоном», – зазначила вона.
Леся Карнаух зазначила, що податкові послуги мають бути максимально зручними для кожного.
«Це моя принципова позиція. Бо люди не повинні витрачати багато часу на складні процедури. Максимальна цифровізація сервісів – це те над чим ми активно працюємо в податковій останнім часом», – додала вона.
Новий цифровий сервіс запроваджений спільними зусиллями ДПС, Мінцифри, Міністерства закордонних справ за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту DT4UA, що впроваджується Академією електронного управління. До речі, оформлення РНОКПП – найпопулярніша адмінпослуга серед платників. Торік ДПС оформила понад 600 тис. таких кодів.
Леся Карнаух на міжнародній конференції: ДПС змінює філософію роботи – від тотального контролю до якісного сервісу
Коли країна живе в умовах повномасштабної війни, головне завдання державних інституцій – забезпечити безперервну та стабільну роботу. З перших днів російського вторгнення це стало першочерговим завданням і для податкової служби. Про це розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час міжнародної конференції, організованої МВФ та Незалежним управлінням державних доходів Греції.
«Важливо було не просто зберегти адміністрування податків, а гарантувати, щоб держава продовжувала функціонувати, бізнес – працювати, і кожен платник отримував послуги», – підкреслила Леся Карнаух.
За її словами, першим етапом стала стабілізація системи.
«Попри всі виклики ми забезпечили безперервну роботу податкової системи, доступність послуг для платників по всій країні, цілодобову роботу електронних сервісів. Це стало основою для подальших трансформацій та змін, які ми проводимо сьогодні», – розповіла очільниця ДПС.
Було детально проаналізовано, що сьогодні потрібно, щоб платник сприймав податкову не як контролюючий орган, а як надійного партнера та надавача якісних та сучасних послуг. Проблем, на які звертав увагу бізнес, було чимало: блокування податкових накладних, постійні перевірки, дублювання процесів, надмірне адміністративне навантаження тощо.
Сьогодні ДПС взаємодіє не лише з близько 3,5 млн суб’єктами господарювання, а й громадянами.
«Такий масштаб вимагає нової якості управління, нової логіки адміністрування. Ключове тут – сервісність, аналітика та цифрова взаємодія з платником», – акцентувала Леся Карнаух.
Вона також відзначила, що за останні 1,5 року якісно змінено філософію роботи ДПС і продовжується реалізовуватися зміни:
- замість тотального контролю – ризик-орієнтований підхід
- автоматизація процесів
- розвиток податкових сервісів
- розвиток єдиної цифрової системи
- превенція порушень та допомога платнику.
За словами очільниці ДПС, всі зміни відбуваються в межах Національної стратегії доходів до 2030 року. Щоб сучасна податкова асоціювалася з чіткими правилами, якісним сервісом та цифровізацією процесів, не втрачаючи при цьому своєї основної функції адміністрування податків.
Також в одному з магазинів податківці виявили одразу 5. порушень: невидача чека, не відображення акцизних марок в чеку, безліцензійна діяльність, реалізація необлікованого товару та використання праці неоформленого працівника. Із незаконного обігу вилучено понад 470 пляшок алкоголю без марок акцизного податку на суму більше 125 тис. гривень. Очікувана сума штрафних санкцій перевищує 700 тис. гривень. Контрольні заходи проводилися у тому числі у вихідні дні та охопили заклади громадського харчування, розташовані на верхніх станціях витягів і перехрестях гірськолижних трас. Робота у напрямі детінізації економіки та контролю за дотриманням податкового законодавства триває.
Розкажіть нам про Електронний кабінет: ДПС запрошує користувачів пройти опитування
Державна податкова служба запускає опитування користувачів Електронного кабінету для його подальшої модернізації. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Ми хочемо змінити Електронний кабінет. І зробити це з тими, хто користується ним чи не щодня. Тому запускаємо опитування користувачів Електронного кабінету. Пройдіть його і поділіться своїм досвідом користування сервісом», – зазначила Леся Карнаух.
Очільниця ДПС нагадала, що модернізувати Кабінет допомагають партнери – швейцарсько-українська програма EGAP, що виконується Фондом Східна Європа, та Проєкт EU4PFM.
Вона наголосила, що ДПС прагне зробити Електронний кабінет не просто місцем доступу до податкових сервісів. Він має бути простим, зручним і зрозумілим. І головне – бути електронним асистентом для підприємців, який зробить сплату податків та дотримання законодавства максимально не обтяжливим та не затратним процесом.
Адже Електронний кабінет – це основний цифровий сервіс взаємодії платників із податковою службою. Щодня за його допомогою подаються декларації та звітність, здійснюється сплата податків, отримуються довідки, опрацьовуються квитанції та повідомлення.
«Для того, щоб цифрові сервіси ставали справді зручними та ефективними, важливо чути тих, хто ними користується щодня. Для Фонду Східна Європа та наших партнерів зі Швейцарії важливо, щоб цифрові державні послуги, зокрема і податкові, розвивалися на основі реальних потреб громадян і бізнесу. Результати цього опитування допоможуть визначити пріоритетні напрями вдосконалення кабінету та зробити взаємодію платників податків із державою простішою, зрозумілішою та зручнішою», – зазначив президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.
У свою чергу керівниця компонентів 1, 3 та 4 Програми EU4PFM Юргіта Домейкієне зазначила, що якість цифрових державних сервісів значною мірою залежить від постійного вдосконалення та відкритого діалогу з користувачами.
«У Європейському Союзі розвиток електронних послуг ґрунтується на принципі людиноцентричності – коли сервіси адаптуються до потреб громадян і бізнесу. Саме тому EU4PFM підтримує Державну податкову службу у розвитку сучасних цифрових інструментів, а результати опитування сприятимуть подальшому вдосконаленню Електронного кабінету», – зауважила Юргіта Домейкієне.
Очільниця ДПС Леся Карнаух закликала платників активно долучитися до опитування.
«Ваші відповіді дуже важливі. Вони допоможуть нам врахувати реальні потреби платників під час подальшої модернізації та розвитку Електронного кабінету», – наголосила Леся Карнаух.
Пройти опитування можна за лінком – https://forms.gle/1Ef4xdj1UVDCf7zg9 Посилання на відео: https://tax.gov.ua/data/files/677998.mp4
ДПС, НБУ та правоохоронні органи посилюють співпрацю з виявлення схем порушення валютного законодавств
Державна податкова служба, Національний банк України, Офіс Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки, Державна митна служба, Держфінмоніторинг послідовно розвивають співпрацю для підвищення прозорості фінансових і зовнішньоторговельних операцій, а також забезпечення належного функціонування фінансової системи.
Для створення належної координації роботи між державними органами, підвищення прозорості та здійснення належного контролю за фінансовими та зовнішньоекономічними операціями клієнтів банків Національний банк вдосконалив інформаційний обмін та порядки співпраці між НБУ, ДПС, БЕБ та ДМС. Крім того, представники цих державних органів на постійній основі проводять робочі зустрічі з метою подальшої координації роботи в частині здійснення валютного нагляду за окремими напрямками у межах компетенції кожного органу.
Ефективна міжвідомча взаємодія та обмін інформацією допомагають виявляти ризикові практики у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання та протидіяти непродуктивному відпливу капіталу.
Зокрема, НБУ щомісячно передає ДПС інформацію про перевищення граничних строків розрахунків та незавершені розрахунки, у тому числі за операціями резидентів, які не є клієнтами банку для використання ДПС і здійснення відповідних перевірок. Так, з січня 2024 року було розширено перелік показників за якими передається інформація, а з травня 2024 НБУ передає ДПС повну інформацію. Зі свого боку ДПС в межах повноважень по кожному окремому факту проводить належну роботу та оперативно вживає передбачених законодавством заходів. Зокрема, йдеться про нарахування пені. Всі отримані дані від НБУ детально аналізуються та накопичуються для відстеження можливих зв’язків між компаніями.
Результатом такої співпраці стало виявлення ДПС ознак масштабної схеми, пов’язаної з неповерненням валютної виручки за експортними операціями суб’єктів господарювання та ризиковими зовнішньоекономічними операціями щодо імпорту товарів. Крім того, ДПС встановила численні взаємозв’язки між компаніями через спільних засновників і керівників, використання однакових адрес реєстрації, ІР-адрес та комп’ютерних мереж для подання звітності. Такі ознаки можуть свідчити про організований характер діяльності окремих груп суб’єктів господарювання та використання номінальних керівників для приховування реальних бенефіціарів операцій.
На підставі наданої Національним банком інформації та проведених ДПС перевірок вже нараховано понад 70 млрд грн пені за порушення валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, щодо 557 суб’єктів господарювання підготовлено аналітичні висновки про можливі порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Матеріали передано до правоохоронних органів для подальшого опрацювання в межах їхньої компетенції.
«Для запобігання масштабним схемам лише інструментів податкового контролю часом недостатньо. Тому Державна податкова служба спільно з Нацбанком і надалі буде посилювати взаємодію та співпрацю в тому числі із правоохоронними органами, щоб більш ефективно протидіяти тіньовим схемам та захищати економічні інтереси України», – зазначила в.о. Голови ДПС Леся Карнаух.
Водночас Національний банк здійснював ефективні наглядові дії за банками в частині перевірки дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства при обслуговуванні клієнтів, які мали значні обсяги заборгованості за експортними/імпортними операціями та ненадходження валютної виручки/ товару на територію Україну. Були здійснені перевірки близько 30 банків. За їх результатами до банків застосувались заходи впливу у вигляді значних штрафів. Також НБУ надавав банкам дієві рекомендації, які спонукали банки покращувати власні порядки організації та забезпечення дотримання ними вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та валютного законодавства. Виявлена під час нагляду проблематика та інформація про підозрілі операції передавалася до відповідних правоохоронних та державних органів (ДПСУ, КМУ, БЕБ, ДСФМУ).
«Цей кейс демонструє, що створення належної координації роботи між державними органами та покращений інформаційний обмін між ними – це не формальна процедура, а дієвий інструмент виявлення складних схем та захисту економічних інтересів держави. Ми приділяємо особливу увагу контролю за дотриманням валютного законодавства та співпраці з державними органами у сфері протидії фінансовим правопорушенням. Саме тому Національний банк посилює співпрацю з державними інституціями у межах спільних робочих форматів», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.