Шановні краматорці та гості нашого міста!
Деякий час наш флагшток буде без полотна.
Наші вороги знищили вже третій прапор України, який майорів над Краматорськом.
Третій.
Для нас — він символ незламності міста, яке живе, працює і тримається попри війну.
В окупації українці ховають два кольори — закопують прапор в городі та чекають…
Це наша душа та тіло. Маркер свободи та рідної домівки.
Наш флагшток — понад 80 метрів висоти. Полотно — 24 на 16 метрів. І це їх дратує. Настільки, що вони знову і знову б’ють по прапору, бо його видно з кожного куточку нашого краю.
Бо він нагадує: Краматорськ — це Україна.
Донеччина — це Україна.
Але ми ж з вами знаємо — справа не у полотні.
Прапор можна пошкодити.
Спалити.
Розірвати.
Але неможливо знищити волю людей, які під ним стоять.
Під уламками житлових будинків — не поховати наше бажання помсти. А наші захисники — обов’язково їм помстяться. Це ми вже точно знаємо.
“Спасают народ Донбасса” — вбиваючи фпв-дронами місцевих бабусь на велосипедах, руйнуючи КАБами будинки, зведені нашими батьками і закидаючи ракетами школи, в яких виховувались Леонід Биков та Микола Рибалко.
Тому так — ми злі. Дуже злі.
Але вони самі нас загартовують.
Тож вистоїмо, переможемо і все-все — відбудуємо!