На роботах зі шкідливими умовами праці працівникам видають безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти (ст. 166 Кодексу законів про працю України). Дане право закріплено також статтею 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі — Закон № 2694).
Тож, роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників безоплатно молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами в достатній кількості для відновлення функціонального стану організму, здоров’я працівника, підтримання високого рівня працездатності та профілактики професійних захворювань.
З 1 березня 2018 року відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 р. № 1022-р не застосовується на території України Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 р. № 731/П-13.
Але увага! Самі пільги за шкідливі умови праці не скасовано!
Оскільки порядок надання молока на сьогодні законодавством не врегульовано, Міністерство соціальної політики України листом від 11.05.2018 № 790/0/101-18/283 зазначає, що роботодавець самостійно вирішує всі питання щодо безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, у колективному договорі або угоді на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджено Постановою КМУ від 01.08.1992 р. №442.
При цьому, під час визначення права працівників на безкоштовне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів слід керуватися Переліком хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендовано вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, який затверджено Міністерством охорони здоров´я СРСР від 04.11.1987 за № 4430-87, і який на теперішній час залишається чинним.
Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом МОЗ від 08.04.2014 р. № 248 (далі – ДСНП № 248), визначено, що шкідливі умови праці – стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий.
Відповідно до ДСНП № 248 умови праці на робочих місцях працівників визначаються за результатами лабораторних досліджень (вимірювань), що є одним із етапів проведення атестації робочих місць.
Також, згідно постанови КМУ від 27.06.2003 р. № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці» (зі змінами), обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці визначаються в колективному договорі або угоді.
Пунктом 6 переліку заходів та засобів з охорони праці, затвердженого зазначеною постановою, передбачено забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до КЗпП, Закону України «Про охорону праці» та колективного договору або угоди.
Водночас роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникам пільги і компенсації, не передбачені законодавством відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про охорону праці».
Відповідно до статті 44 Закону України «Про охорону праці» за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності.
Притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, кримінальна відповідальність передбачена Кримінальним Кодексом України.
Інформація управління праці та соціального захисту населення