Розповідаємо, яку шкоду несуть у собі «гумові арт-об’єкти», що стали окрасою ледь не кожного двору нашого міста.
Всеукраїнська екологічна ліга дає чіткі роз’яснення щодо шкоди повторного використання відпрацьованих автомобільних шин.
Відомо, що відпрацьовані автомобільні шини відносяться до четвертого класу небезпеки. Вони являють собою з’єднання поліароматичних вуглеводнів і канцерогенних речовин, що володіють високим рівнем токсичності.
Головним матеріалом для шини є гума. Вона буває різною і може виготовлятися як з синтетичного, так і з натурального каучуку. Другий за кількісними показниками елемент складу шини – вуглець технічний. На його частку припадає приблизно 30% всієї суміші. Досить часто замість технічного вуглецю використовується сірка або кремнієва кислота. В якості добавок для приготування компаундів застосовуються різні олії і смоли.
Тож в чому небезпека гумових шин у дворах?
- при зношуванні автомобільні шини виділяють високотоксичний пил, вдихання якого сприяє розвитку ракових захворювань (у шинному пилі у великій кількості присутній дуже шкідливий канцероген – бензопірен);
- вміст хімічних речовин в поширюваних мікрочастках набагато вище, ніж у вихлопних газах автомобільного двигуна;
- використані і викинуті покришки розкладаються в землі більше ста років, при цьому відбувається забруднення ґрунту, вимивання токсинів і канцерогенних речовин ґрунтовими водами;
- при нагріванні на сонці у повітря випаровуються небезечні канцерогени, а під час горіння покришок виділяється кіптява і сірчиста кислота.
Екологи уточнили, що в одній тонні відпрацьованих шин міститься близько 700 кг гуми, яку можна використати для виробництва палива, гумотехнічних виробів і будівельних матеріалів. В той же час, якщо спалити 1 тонну відпрацьованих шин, в атмосферу потрапить 270 кг сажі і 450 кг токсичних домішок й газів.
З огляду на усе вище перелічене ми закликаємо краматорців припинити використовувати відпрацьовані автомобільні шини у власних дворах і замінити їх призначеними спеціально для цього матеріалами – декоративними парканами або обмежувальними стовпчиками, але тільки там, де це дійсно необхідно та не заборонено.